Гринченко Олег
30 червня на Бахмутському напрямку під час переміщення на бойові позиції автомобіль був обстріляний протитанковою керованою ракетою. Олег отримав термічні опіки обличчя, голови, обох кистей, передпліч, багатоуламковий перелом стінок гайморової пазухи, лівої величної кістки, кісток лівої орбіти, забій головного мозку з формуванням вогнищевого забою лівої лобної частки, опіки обох повік, рвану рану лівої нижньої повіки. Втратив ліве око.
Завдання – придбання пацієнтспецифічного індивідуалізованого набору для реконструкції медіальної стінки орбіти (в комплекті з гвинтами для кріплення).
Олег прожив все життя Кривому Розі. Одружений, має доньку.
Подружжя були підприємцями, мали кілька магазинів. Розвивали скелелазний спорт у місті та за його межами. Створили найвищий скеледром в Україні, який став однією із візитівок Кривого Рогу.
Олег призер чемпіонатів зі скелелазіння та екстремальному спорту, Голова ГО “Скелелази Кривого Рогу”.
У подружжя був проєкт рекреаційного парку в Червоній балці, але російське вторгнення зруйнувало всі плани, і Олег в перші дні повномасштабного вторгнення пішов до лав ЗСУ добровольцем. З військкомату Олега направили у мінометну батарею. За півтора року війни він дослужився до командира мінометного взводу. Звільняв Херсонщину, а згодом поїхав на Донеччину.
